Партія "Третя сила" и влада

Партія «Третя Сила» передбачає настання критичного моменту, коли державна влада спровокує саморуйнацію. Тоді не допоможе і повторення минулих технологій  управління, авторитарно-бюрократичного абсолютизму.

Здійснення   ключової мети Партії - створення парламентської фракції, входження до уряду, включення  представників Третьої Сили до регіональних органів влади та органів місцевого самоврядування - передбачає діяльність, спрямовану на об'єднання всіх здорових політичних сил. Тільки так можуть бути вирішені проблеми українського суспільства, зміцнено державність та національну безпеку України, її стабільності, розпочаті реальні економічні та соціальні перетворення в інтересах широких верств населення.

Партія «Третя Сила», як партія  конкретних справ, прагне бути таким політичним чинником в країні, котрий би стабілізував і врівноважував всю соціально-політичну  систему.

На нинішньому етапі  соціально-політичного розвитку України є закономірною зміна управлінців: на місце старих кадрів приходять нові, молоді, краще адаптовані до ринкових відносин, з добре обґрунтованим прагматизмом, з великими планами і здоровими амбіціями, із почуттям патріотизму, національної гідності.

В нових умовах  відбувається активне переосмислення сучасних ідеологічних концепцій і практичних проектів, характеру й змісту національних ідеалів. Йде пошук оптимального варіанту поєднання національних цінностей із  світовими у новій моделі української держави, держави європейського зразка - органічного елемента сучасної світу. Роки української незалежності переконливо продемонстрували утопічність не тільки старих   соціально-політичних конструкцій, але й не меншу нездійсненність прожектерських планів нових, так званих націонал-демократичних сил. Особливо болісними для України виявились  неспівпадіння політичної теорії та практики, зокрема, у соціально-економічній сфері; однобока оцінка можливостей українського суспільства, відмова від колишнього досвіду, розрив життєво важливих для країни зв'язків; переорієнтація, всупереч вітчизняним особливостям, на чужі моделі менеджменту. Заклики «будувати Україну з «чистого аркуша» не відповідають реальній ситуації, об'єктивним потребам держави, народу, його традиціям. Народилися міфологізація та ідеалізація окремих періодів  життя українського народу, далекого минулого. Ці міфи, зовсіи не безневинні, привели до   відвертого хуторянства, підсилили таке негативне явище, як комплекс меншовартісті.   Варто знати: в державу нас поєднує не те, ким ми були вчора, а те, що ми будуємо спільними зусиллями сьогодні, те, чим будемо жити завтра.

Програма партії ставить винятково важливі, стратегічні завдання: відтворити історичну пам'ять народу, особливо молоді; сформувати науково-об'єктивний та політично неупереджений світогляд; реалістично оцінивши свої можливості і звірившись із віковічними прагненнями народу, зробити прорив у майбутнє. Наша партійна Програма пропонує конкретний план дій, здатний вивести Україну на вищі щаблі суспільного розвитку, забезпечити її процвітання і знайти длея неї гідне місце у світовій спільноті.

Партія «Третя Сила» здатна довести, що наша країна з багатьох позицій соціально-економічного та культурно-духовного розвитку може стати світовим лідером. Досить журитись й нарікати на долю, настав час активно і творчо працювати!

Партія виступає за сильну державу.

Формування нової державної влади - процес тривалий і болючий Владну кар'єру сьогодні в більшості випадків забезпечують не особисті якості, а належність до тієї чи іншої партії ба навіть "земляцтва" або клану.

«Третя Сила» вже сьогодні формує політичний актив нової якості, з державницьким мисленням, спроможний повноцінно здійснювати функції влади і управління. Відкриваючи дорогу молодим, партія все ж віддає перевагу соціальній зрілості, пам'ятає, що спокон віків суспільством управляли старійшини з притаманними їм розумом, волею і мудрістю.

Хоча в Україні є ще досить впливові політичні сили, які намагаються повернути старі, скомпрометовані форми державного управління, - та соціальний час не має  зворотного характеру.

Партія «Третя Сила» дотримується принципу відокремлення влади від власності. У владі не може бути представлений бізнес, змушений бути її партнером.

Партія виступає не за консервацію існуючої форми влади. На порядку денному - політична, конституційна реформи в поєднанні з судовою, адміністративною, територіальною, військовою та іншими.

Адміністративна реформа (концепція програми "Подолати відчуження держави від людей")

В перехідний період становлення Української держави особливого значення набувають правильна стратегія державного управління і механізм, який спрямує стратегічні рішення в русло практич­ної діяльності. Такий підхід передбачає утворення цілісної системи управління, всі ланки якої підпорядковані досягненню єдиної глобальної мети.

В перехідному суспільстві такою метою  повинно стати підвищення рівня життя населення.

Необхідно сформувати таку систему державного управління, яка б стала чутливою до потреб та запитів людей. Головним пріоритетом її діяльності має бути служіння народові, національним інтересам. Система повинна стати підконтрольною народові, прозорою, побудованою на наукових принципах і ефективною.

Реформування вимагає і місцеве самоуправління - форпост, базисна ланка державного управління, котра безпосередньо торкається потреб населення.

Теперішній адміністративний апарат - структурно недосконалий, громіздкий, відірваний від потреб людей, їх життєвих інтересів. Форми й методи його діяльності великою мірою зберігають властивості колишньої адміністративно-командної системи. У кінцевому рахунку, губиться довіра до владних струтур, виникають політична і соціальна напруга в суспільстві, підривається імідж країни.

Особливе місце в діяльності органів місцевого самоврядування повинні займати проблеми економіки, покликаної забезпечувати зростання матеріального добробуту населення за рахунок підвищення ефективності виробництва. В умовах перехідного суспільства економіка все менше піддається прямому державному регулюванню.

Значним гальмом на шляху удосконалення системи місцевого самоврядування є недостатній взаємозв'язок дій державних адміністрацій та місцевих владних органів.

Реформування державного управління  передбачає:

- проведення науково обгрунтованої, а не волюнтаристської адміністративної реформи, спрямованої на усунення багатовладдя, на розмежування гілок влади, налагодження ефективної системи відношень "центр-регіон", наближення влади до людей;

- реорганізацію структури державних правоохоронних органів, створення дійсно незалежної судової влади;

- впровадження ефективної системи антикорупційного контролю в державному апараті.

Партія наголошує на  необхідності реформування системи державного управління на всіх ієрархічних рівнях, що має сприяти становленню нових соціальних, економічних, демографічних відносин в Україні.

В процесі реалізації адміністративної реформи повинні бути :

- сформована ефективна організація виконавчої влади як на місцевому, так і на центральному рівні;

-  впроваджена сучасна система місцевого самоврядування;

- запроваджена нова ідеологія виконавчої влади і місцевого самоврядування, як видів діяльності, спрямованої на втілення прав і свобод громадян, на надання державних та громадських послуг;

-  організовані на нових засадах державна служба та служба в органах місцевого самоврядування;

-   створена сучасна система підготовки та перепідготовки управлінських кадрів;

-   розроблені та впроваджені технології підвищення рівня управлінської культури в органах державного управління, економічної сфери, культури, в структурах місцевого самоврядування;

-   запроваджено раціональний адміністративно-територіальний устрій

-вдосконалено механізм орієнтащї органів місцевого самоврядування на кінцеві результати їх діяльності, пов'язані з підвищенням рівня і якості життя населення.

ІV. Формування   широкої   ідейно-моральної   підтримки Партії народом

Партія, стверджуючи пріоритет духовного над матеріальним, виходить з того, що, змінивши дух, сформувавши його силу, підтримавши творчість та інтелект, ми зможемо зберегти віками нагромаджені багатства українського народу, в першу чергу духовні в усіх їх проявах - народних традиціях, культурі, моральних засадах. Ці зміни мають відбуватися на рівні сім'ї, нації, держави.

Ідеологія (концепція програми "В ідеології Партії «Третя Сила»- споконвічна мрія про ЛідерськуУкраїну")

Криза суспільної свідомості стала неминучим наслідком руйнування попередньої ідеології та системи цінностей і відсутності натомість будь-якої конструктивної ідеї, яка б об'єднувала суспільство.

Відбувається стрімка переорієнтація масової ціннісної свідомості під впливом обивательського "здорового глузду", як вищої чесноти. Міф споживацького суспільства, як кращого і єдино достойного способу життя сучасної людини, ідея індивідуального збагачення, як єдиного способу відродження країни, - все це не може забезпечити суспільний поступ. Для стану суспільної свідомості сьогодні характерний войовничий антиінтелектуалізм, який простежується у проявах ірраціональності і містики, в плоскому емпіризмі та грубому прагматизмі.

Подальша руйнація довкілля, криза культури, труднощі у переборенні злочинності та наркоманії свідчать, що стабілізація суспільства в рамках споживацького підходу неможлива.

Сьогоднішня криза є занепадом, але не самого соціального ідеалу, а лише обмеженої і перехідної його форми. Сучасний індустріальний світ наповнений не тільки кризовими явищами, а й такими, які ведуть до виникнення  нового якісного стану, перебудови економічної та суспільної реальності.

Інтереси партії співпадають з об'єктивними потребами розвитку суспільства, з історичною необхідністю.

Ідеологія партії є інструментом творення енергетики нового суспільства, необхідної для активних дій і конструктивних реформ.

Філософською основою діяльності партії є Людина, як триєдине творіння - Бога, Природи та Соціуму. Філософія партії дає  науковий аналіз дійсності, суспільних явищ, їх головних тенденцій. Вона визначається, як синтетичний центризм, що апелює не тільки до розуму і свідомості, але й включає емоційно-ціннісні компоненти. Ця філософія науково обґрунтовує шляхи і засоби суспільних перетворень, вона є фактором згуртування  довкола партії найширших верств населення в  роботі на благо України і її народу.

Теоретичними джерелами діяльності партії є напрацювання М. Драгоманова, М. Грушевського, В. Винниченка, І. Франка, загальнодемократична думка, концепції, теоретичні надбання і практичний досвід європейських партій, антирепресивні і антитоталітарні дослідження прогресивних теоретиків. Особливого значення партія надає застосуванню діалектичних методів аналізу і, зокрема, принципу троїчності, який пронизує всю структуру буття.

Методом своєї діяльності Партія обирає конструктивне опановування дійсності, відмітаючи критику заради критики. Партія прагне переборювати руйнівні конфлікти, шукаючи виходи з тупикових ситуацій, врегульовуючи протиборства, відмовляючись від  того, що віджило себе, синтезуючи все краще. Такий метод дає можливість визначити перспективні  напрямки розвитку, вийти на якісно нові ступені. "Третій шлях" має мирний, людяний характер.

Cоціально-політичні зміни, які відбуваються в нашому суспільстві, зобов'язують не баритись із відповідями на питання: "Що саме сьогодні найважливіше і найцінніше? Що з духовного багатства, набутого людством, треба передати майбутнім поколінням, зробити їх особистим надбанням?"

Партія сповідує такі загальнолюдські цінності, як свобода, справедливість, солідарність, гуманізм.

Політична і духовна свобода, як вища форма духовної, психологічної і діяльнісно-поведінкової самореалізації людини, зумовлена економічною незалежністю. Але вона також означає підвищену відповідальність перед Вітчизною, Народом, Майбутнім, на основі Розуму і Права; включає усвідомлення та добровільне прийняття необхідності руху української держави і суспільства до виходу на провідні позиції у світі.

Стратегічна мета Партії - соціальна справедливість, як вимога відповідності  відповідності між правом та обов'язком, заслугами і суспільним визнанням, працею і винагородою, злочином і покаранням. Партія прагне здійснювати соціальну політику, спрямовану на подолання нерівності, експлуатації і гноблення, зубожіння і знедолення, на задоволення потреб і інтересів кожного члена суспільства, на здійснення його захисту, на створення гарантій достатку, на забезпечення справедливого розподілу матеріальних і духовних благ та зменшення розриву між найбіднішими і найбагатшими.

Як сплав взаємодопомоги, колективізму, шанування рідної громади,  солідарність - споконвічна національна чеснота українського народу. У солідарності при домінуванні національних інтересів та пріоритетів вбачаємо стабілізуючий соціальний фактор. Партія будує свою діяльність на основі солідаризму, який завдяки найновішим соціальним технологіям створює бажані моделі розвитку суспільства.

Партія «Третя Сила» розглядає людину, як вищу цінність, відстоює її свободу і всебічний розвиток, високе покликання. Людина не може бути засобом, а лише ціллю.  Утвердження принципів гуманізму в суспільстві - це підпорядкування розвитку виробництва задоволенню потреб людини, зміна характеру праці, переборення індивідуалізму. Партія ставить на чільне місце турботу про благо і щастя кожного, створення умов для гармонійного і всебічного розвитку особистості, для підвищення її  добробуту та культурного рівня, повагу до особистої гідності. Щоб втілити ідеї гуманізму в життя, має стати головною у суспільстві турбота кожного про благо всіх, а суспільства - про благо кожного його члена.

Гуманістичний суспільний ідеал являє собою не тільки економічне і політичне вчення. Він орієнтований на новий тип культури, який поєднує раціональність з колективними, національними, соціальними цінностями. Ми хочемо змінити українське суспільство і узгодити ці зміни з основами гуманізму.

Необхідна заміна вкрай однобокого по суті, технократичного підходу до державотворчої діяльності - культурно-гуманістичним. Має бути сформувана людина, яка добре орієнтується і діє в умовах побудованого на основі ринкових відносин демократичного, соціально орієнтованого суспільства,. Ідеологія, яка акцентує увагу на конкурентній боротьбі, змінюєтся ідеологією інформаційних, комунікативних  процесів. З реаліями відкритості, комунікативності, демократії пов'язана вся діяльність Партії «Третя Сила».

Ідеологічні просування партії можуть бути представлені, зокрема, у формі таких стратегій, як критична експертна діяльність, гуманітаризація освіти та відродження духовності.

Відкидаючи маніпулятивну функцію ідеології, ставимо на меті не піддаватись ідеологічному нігілізму, а сформувати ідеологічну симфонію в суспільстві. "Праві" і "ліві" не мають зливатися або домінувати одні над одними; відбувається оптимальний відбір на основі україноцентризму. "Третій шлях" полягає у тому, щоб, об'єктивно зваживши свої реальні можливості, звіривши їх із цілями, свідомо здійснити прорив у майбутнє.

Суспільствознавство, гуманітарні науки покликані відповісти на традиційніе для вітчизняного  суспільства запитання: "Яка роль України в світовій історії?". Вони є чинниками  вітчизняної політичної культури та політичної поведінки.

Ідеологія Партії є консолідаційною стратегією розвитку країни, подолання дезорієнтації суспільства, перетворення відносин "громадянин-суспільство", "громадянин-держава" в партнерські. Сформульовані нами суспільні ідеали орієнтовані на вироблення у людей мотивів активної політичної діяльності, на мобілізацію суспільства і соціальних груп для конструктивної діяльності.

Ідеологія Партії спрямована в майбутнє задля виконання програмного завдання партії - здійснення загальнонаціонального проекту "Лідерська Україна".

Реалізація ідеології партії передбачає:

- формування основних складових, в кінцевому рахунку - духовних механізмів розвитку суспільства;

- пошук та розробку на основі накопиченого людством досвіду основних елементів духовного освоєння світу і синтез їх у розвинену високоефективну систему національної  свідомості, як необхідну передумову національного прогресу.

Світогляд (концепція програми "Світоглядне обґрунтування політичних документів стратегічного характеру")

Світогляд є передумовою соціальної теорії і мотивацією  для її формування.

Всі наявні світоглядні парадигми не відображають суті людини, сенсу її життя і не можуть бути надійним дороговказом у майбутнє. Наша мета - впровадження системи виробництва, яка б зуміла адаптувати  умови світоглядного порядку.

Необхідно реально бачити ті суперечності, які зсередини підточують ринкову систему. Розкріпачивши особистість, знявши з людини пута традиційних залежностей, звичаїв, вірувань, надавши свободу вибору у прикладанні своєї праці і розподілі доходів, вона зробила людину заручником індустрії, маніпулятивних технологій влади та засобів масової інформації. Поглиблюється соціальне розшарування, не створені умови для розкриття духовного потенціалу особистості. Примітивно-споживацькі світоглядні настанови прагматизму, поширеного у розвинутих індустріальних країнах Заходу, не дають надійної духовної опори сучасній людині.

Духовна криза загрожує драматичними наслідками, бо, в кінцевому результаті, жорстка соціальна система спрямовує свідомість людей проти ідеалів свободи і рівності, проти природного почуття солідарності і виручки; виключає духовне збагачення в процесі взаємоспілкування. Відбувається замикання свідомості на власному, особистому. Газети, журнали, радіо-, теле- та комп'ютерні засоби комунікації радикально змінюють життя людини на користь споживацтва, спрямовують  розвиток її потреб, емоційно-інтелектуальну сферу до егоїзму та агресивного індивідуалізму.

З середини ХІХ до кінця ХХ століття філософи і вчені намагалися засобами конкретних наук розв'язати всі проблеми світогляду. Але на початку третього тисячоліття, незважаючи на свої величезні досягнення, наука виявилась нездатною вирішувати стратегічні завдання суспільства та людини.

Наука як така не може і не повинна розв'язувати всі  проблеми світогляду Природа людини вимагає знань про зовнішнє і внутрішнє, про таємниці Всесвіту і власної душі. По-науковому і конкретно не можна відповісти людині, що таке Любов і якою вона повинна бути; що таке щастя, смисл життя. Наука не вирішить проблему поєднання обов'язку з добром.  Для неї у світогляді завжди є і вічно буде залишатися неосвоєні області.

Цей світоглядний вакуум намагається заповнити релігія. Але вона нерозривно пов'язана з надприродним, яким в сучасних розвинених релігіях є Бог.

У вирішенні світоглядних проблем ми враховуємо досягнення науки і  користуємось вивіреним інструментом наукового дослідження - діалектичним методом .

Теоретичним видом світогляду за своєю формою та методологією є філософія. Вона тлумачить проблеми світогляду не стихійно, а доказово; апелює не до Віри, а до Розуму, включає в себе знання, допущення і бачення належного. Філософія говорить про предмети після їх вивчення. Вона нічого не обіцяє, окрім істини, вимагає не віри у свої висновки, а перевірки сумнівів.

Формування такого світогляду, який забезпечив би гармонійну взаємодію людини з природою та іншими людьми, є головним завданням сучасної освіти і виховання.

Партія «Третя Сила» відстоює позиції, де здоровий глузд, наука, мораль, міф і релігія розглядаються, як взаємодіючі чинники формування світогляду.

Ми визнаємо неможливість "єдиномислія" і не ставимо своїм завданням його формування і досягнення.

Не розглядаючи жоден із світоглядів ні як прогресивний, ні як реакційний, недосконалий, відсталий, - Партія виходить з принципів світоглядної терпимості та плюралізму. Вони породжуються  багатоманітністю сучасної економіки, політики, соціальної сфери. Але ці принципи зовсім не вимагають нейтралітету. Вони є носіями певної світоглядної позиції, стверджують та поширюють її силою переконань, логікою її значущості.

Демократичний принцип плюралізму хоча і відкидає можливість досягнення людством абсолютної гармонії і єдності, але є формою певної вищої свівтоглядної згоди. Він відкриває широкий простір для спілкування носіїв усього наявного різноманіття  доктрин.

Формування світогляду здійснюється насамперед педагогічною діяльністю.Зростаючи у сім'ї, дитина долучається до того типу духовності, який культивується в родині. У закладах освіти дитячий погляд на світ формується на засадах наукової раціональності. Завдання освітньо-виховних закладів - допомогти  дитині  обрати свій власний тип духовності, здійснити її входження в сьогоднішню духовну реальність, мінливу і неоднозначну, полікультурну, з сукупністю співіснуючих поглядів на одні і ті ж явища. І хоча світоглядні підходи сьогодні характеризуються плюралізмом, варіативністю, терпимістю, самостійністю і рівноправністю, - все ж освіта невіддільна від знань. Тому "шовінізм науки", її підкреслену важливість в освіті ми вважаємо неминучими.

Партія визнає необхідність забезпечення такого рівня інтелектуальної  та професійної підготовки молоді, яких вимагають сучасні постіндустріальні і, зокрема, соціальні технології. Постіндустріальна стадія розвитку цивілізації потребує не просто підвищення рівня освіченості людей, а формування нового типу мислення, нового відношення до швидкозмінних виробничо-технічних, соціальних, інформаційних реалій. Сьогодні необхідно навчити людину оперативно сприймати динамічну соціальну реальність, з такими її рисами, як розупорядкованість, нестійкість, нерівноважність, спонтанність. Гуманістична тенденція має орієнтувати освіту на розвиток універсальної особистості, здатної вирішувати загальнолюдські і національні проблеми, розв'язання яких становить виключний інтерес для сучасного людства. В світлі суттєвих завдань соціальної практики набуває конкретизації традиційна світоглядна проблема сенсу життя.

Розуміння сутності нового світогляду сучасної людини в Україні пов'язане з ідеєю української ідентичносі.

Відмовляючись від будь-якого світоглядного насильства, Партія буде розробляти свої програми, доктрини, концепції, а на їх основі - законодавчі ініціативи і владні рішення згідно з вимогами сучасної науки, але також і зі світоглядними, ментальними особливостями українського народу, його соціальних верств і груп, на засадах Істини, Добра і Краси.

Мораль (концепція програми "Ні"- моральній спустошеності!")

У сучасному світі більшість етичних проблем людини вважається сферою її особистого життя. Аналіз ідеалів та ідей сучасного суспільства свідчить про тривожну ситуацію.. Молодь, юнацтво, підлітки, втративши стремління знайти вищу мету, замість цього проникаються цинізмом та нігілізмом. Деформована мораль паралізує людську волю, породжує байдужість до всього, що виходить за межі вузько егоїстичних потреб. Оздоровлення суспільства неможливе без зміцнення етичних засад, без формування духовності з позицій смисложиттєвих цінностей. Мораль, як духовно-практичне ставлення до світу, виступає в проблемах співвідношення добра і зла, гріха і чеснот.

На новій етиці засноване сучасне ставлення до природи, до інших людей. Відкидається панування людини над людиною і людини над природою. Підвищення  відповідальності людини за свої дії веде до нового розуміння раціональності, як діалогу зі світом.

Якщо дотепер рушіями класичного розвитку були наука і технології, то в кінці ХХ - на початку ХХІ століття  переважають культурні та моральні вимоги. Свобода виступає, як універсальний принцип життя людини і суспільства, а моральність - як ідеал свободи.

Поняття цілі та сенсу життя, людського права на щастя і справедливість  отримують все більшу суспільну спрямованість. Гуманістичні та екологічні принципи вимагають допомогати бідуючим, голодуючим людям в різних регіонах світу, але так, щоб не порушувати при цьому досягнень в сфері прав і свобод індивіда. Маємо все жорсткіше враховувати наслідки нашої діяльності, - відповідальність за неї зросла до глобальних масштабів як відносно людського співтовариства, так і відносно природного оточення.

Наше завдання - навчитися жити у великому "селищі планета Земля" - пов'язане з виникненням та загостренням ряду суперечностей. Головними серед них є суперечності між глобальними та локальними процесами, між цілісністю світової культури та самобутністю національних і особистісних культур. Інформаційні технології обмежують свободу людини і її адаптацію; загострюються суперечності між конкуренцією і солідарністю, між розвитком знань і звуженням можливостей їх отримати. Розв'язання цих суперечностей можливе лише з допомогою моралі - шляхом відведення загальнозначущим, вселюдським цінностям чільного, вищого статусу.

Різні індивіди та соціальні спільноти живуть, мислять і діють у відповідності з різноманітними принципами, цінностями, традиціями, віруваннями, інтересами, потребами, установками. Кожен з суб'єктів вправі вважати, що може жити, мислити і діяти у відповідності зі своїми оріентирами, - а отже, він має визнавати і за іншими право жити у відповідності зі своїми орієнтирами. Ця позиція повинна стати основою свідомості і поведінки для всіх.

Оскільки моральні цінності мають різну поширеність і різні правила  використання, - вони мають враховуватись під час спілкування індивідів або спільнот з різними етичними позиціями.

Партія «Третя Сила», відстоюючи верховенство моралі в суспільстві, вважає за необхідне:

- формування людини, небайдужої до потреб інших людей; людини, якій притаманні співчуття і милосердя, яка розуміє свій обов'язок перед долею своєї країни, здатної підійматись на боротьбу за національні і соціальні ідеали;

- самореалізацію сутності людини, її вселенського призначення, безкорисного служіння людям, любові до ближнього, творчого начала.

Церква і релігія ( концепція програми "Через Розум  і Віру - до гармонії Духу")

Відстоюючи одне із основних прав людини - свободу совісті, як право на вибір конфесії, релігійного вірування  чи атеїзму - і базуючи свою політику на терпимості до всіх легально діючих церков та конфесій, домагатимемося рівного ставлення держави до всіх релігійних громад на території України.

Cерйозне занепокоєння викликають спроби численних політичних сил політизувати релігійну діяльність, загострити міжконфесійні суперечності. Непокоїть  діяльність в Україні зарубіжних релігійних центрів, зокрема відверто екстремістських. Користуючись економічною, суспільною та конфесійною нестабільністю, недосконалістю чинного законодавства, релігійна пропаганда часто ведеться всупереч законам України, нашим духовним та історичним традиціям, громадській думці. Зарубіжні місіонери, маючи чималі фінанси, активно орендують спортивні та культурні заклади, використовують як приватні, так і державні радіо- і телеканали для пропаганди вчень, чужих українській ментальності. Спрямована в основному на дітей та молодь, ця пропаганда нічого спільного не має ні з оволодінням досягненнями світової культури, ні з розвитком духовності нашого власного народу.

В народі необхідно розбудити приспану прадідівську віру, відродити втрачену надію. Священнослужителі покликані  ліквідувати безграмотність у церковних обрядах і канонах, не вбивати думку, навіть непокірливу, а формувати паству з гордим поглядом і вільною душею.

Ми засуджуємо спроби використання церкви в політичних авантюрах,  розвиваємо  плідне співробітництво з національними та міжнародними релігійними організаціями, стоїмо за екуменічний рух, діалог різних релігій, міжконфесійну злагоду та гармонізацію відносин між церквою і державою.

Ми поважаємо право на альтернативну військову службу для тих, кому релігійні переконання не дозволяють брати до рук зброю.

Вважаючи об'єднання православних українських конфесій справою величезної ваги,  вбачаємо, що на даний момент його форсування є передчасним і шкідливим. Православное єднання має починатися не згори, не від світських і церковних властей, а від самих віруючих, їхніх душ, усвідомлення ними необхідності такого кроку для України. Цей тривалий непростий процес повинен відбуватися природно і поступово, без забігання наперед і внесення розладу в міжконфесійні стосунки та суспільне життя.

Церковні конфесії повинні відігравати вирішальну роль у протистоянні таким негативним проявам, як культ насильства, політичний екстремізм, ксенофобія, моральне падіння; особливо піклуватись про виховання молоді, формування її етичних запитів, зміцнення родинних стосунків, про реабілітацію і перевиховання аморальних осіб; сприяти боротьбі із соціальними хворобами. Храм - місце, де людина не повинна почуватися самотньою. Нехай церковнослужителі  пам'ятають, що вони - перш за все люди, яких кличуть на допомогу стражденні, і не відмовляють у допомозі.

ХХІ століття потребує від України такого духовного розвитку та морального виховання особистості, які б дозволили поєднати Розум та Віру і явити світові зразок вирішення цієї споконвічної проблеми.