Фейлетони
Вранці встала...
В ранці встала, вмилася, поснідала, трохи побухикала, носом шморгнула - заспокоїла себе: це нічого, це сезонне, це кожен рік таке. Не бережу себе, ой, не бережу. Треба все ж таки тепліше вдягатися. Шафку з ліками перевірила - все на місці: зеленка, вата, йод та валідол.
Може краще – в партизани?
Якось стою на вокзалі, зустрічаю потяг з родичами. Гуляю по перону і бачу, як мимо проходить... Як би це тактовніше висловитись... Погано організований натовп хлопчаків. Всі із заплічниками та сумками. В супроводі заклопотаного офіцера.
Працевлаштування для ледаря
Мого племінника третій раз витурили з роботи. Офіційно - за власним бажанням, а так, як в житті, - то за лінькуватість. Просто біда з хлопцем, вся сім'я - як сім'я - працьовита, аж занадто, а цей в кого вдався - невідомо. Складна штукенція ця генетика...



